With Portugal, Cacém (2026)

06/09/2026

Як поляки хотіли переселити українців з Волині та Галичини до португальської колонії

Вже розповідали вам, як польський диктатор зі своєю українською коханкою літав відпочивати на Мадейру і за це отримав від місцевих диктаторів Орден Білого Орла. Той самий, що нині чинний президент Польщі забрав у Зеленського. Але це лише вершина айсберга, бо стосунки тогочасних Польщі та Португалії були глибшими.

Що ж поєднувало дві держави (крім любові до Муссоліні) та бажання перетворити їх на праві диктатури? Відповідь не очевидна - Африка. Але майже 100 років тому з приводу неї в Польщі панував небувалий оптимізм.

Поляки комплексували, що їм не перепало африканських колоній й намагалися всім силами влізти в цей процес. При цьому насправді колонії в них були - це землі Західної України та Білорусі, які вони отримали за угодою з більшовиками.

Мова про Волинь і Галичину. Поляки називали ті землі “Креси”. Але була одна “проблемка” - українці. Їх там було багато, а землі - мало. Тому у кабінетах Варшави визрів “геніальний план” - завезти на Волинь та Галичину поляків, а українців - кудись подіти.

Цим “кудись” стала португальська Ангола. Польський уряд цілком серйозно запропонував Лісабону купити частину колонії або взяти їх в концесію. Ідея була така - Польща викупить землі й вони будуть у приватній власності, при цьому Португалія збереже політичний і адміністративний контроль.

Для Португалії, яка переживала важку економічну кризу, це була цікава пропозиція, але Салазар злякався, що ця історія перетвориться на “троянську конячку”, тому не дав їй масовості.

При цьому колоністи з Польщі все одно поїхали на “нові землі” до Анголи та частково - Мозамбіку. Першою хвилею були здебільшого поляки - відставні військові, деякі заможні шляхтичі та інтелігенція (інженери та агрономи), а другою (і більш масовою) - селяни з Галичини та Волині. Вони клюнули на рекламу, яку активно розгорнули в Польщі Polskie Towarzystwo Angolskie (Польське ангольське товариство) та Liga Morska i Kolonialna (Морська та колоніальна ліга).

Всім їм обіцяли “тропічний рай”, але не попередили про малярію та інші недуги, не навчили вирощувати каву, а буряки та пшениця, до яких звикли українські селяни, в Анголі на плоскогір'ї Біє “чомусь” не росли.

На додачу Варшава забула про обіцяні кредити й лишила “піонерів колоніальних” напризволяще. Селяни стали банкрутами, бо мусили продати все для поїздки в Африку.

То ж ті, які не померли в “тропічному раю”, за кілька років мусили повертатися до Польщі, або їхати ще далі - до Аргентини та Бразилії (гроші на квиток в один кінець їм збирали католицькі місії).

Вікна ПВХ у Лісабоні
https://withportugal.com/ua/immigration-info/janela-pvc

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

06/09/2026

Вчора знову зібрались в центрі Лісабона, щоб звернути увагу на злочини росіян в Україні, подякувати за підтримку і закликати до подальшої підтримки України.

Між тим зібрали 127 євро, відправив у "Повернись живим".

За весь час проведення наших щотижневих заходів було зібрано і відправлено у "Повернись живим" 864 217 грн.

Наступного разу зустрічаємось в суботу 12 вересня о 18:00 на Praça Dom Pedro IV.

Дякую за фото Наді https://www.instagram.com/nadialoginov

Більше фото у якості тут https://drive.google.com/drive/folders/12o-xiNA5cKpfRrTY618W3gqNm9NqV-HM

05/09/2026

Геніальний агент, який вигадав шпигунську мережу та дурив Гітлера з Лісабону

Ви точно чули про російських шпигунів, які роками водили Путіна за ніс і дезінформували щодо ситуації в Україні, буквально крадучи в диктатора мільйони, щоб потім той пішов брати Київ за “три дні” та “сів у калюжу”. Виявляється у побратима російського диктатора - Гітлера - був такий самий шпигун. І діяв він з Лісабону.

І це просто безумна #історія

Його звали Juan Pujol García - він був іспанцем, але оскільки Лісабон у роки Другої світової став столицею шпигунів, то пан Гарсія перебрався до Португалії. От тільки він не мав жодної шпигунської підготовки, а мав досвід роботи на фермі та портьє в готелі. З рідної Каталонії він втік від Громадянської війни, під час якої зненавидів і франкістів, і ліваків-комуністів.

Тож Гарсія вирішив стати шпигуном і запропонував свої послуги британському посольству. Там диваку відмовили (тричі), але він не засмутився і придумав хитру схему.

Щоб пихаті британці зрозуміли, що він важлива особа, Гарсія пішов на вербунок до військової розвідки нацистів - Абверу, щоб вже після того знову запропонувати свої послуги англійцям. Цього разу - як поважний подвійний агент.

Німці за якимось дивом “купилися” на слова іспанця та взяли його на роботу - видали гроші (перший аванс - 600 фунтів), невидимі чорнила, апаратуру та шифри (спеціальну книгу) й наказали їхати до Англії для створення потужної шпигунської мережі.

От тільки далі Лісабону авантюрист не поїхав, він оселився в місцевому елітному Hotel Aviz й почав “жити своє краще життя” та тринькати гроші Гітлера. Але не забував і про “роботу”. Агент почав засипати німців таємними звітами, в яких максимально детально давав розклади по ситуації у Великій Британії та настроях англійців, які вже майже готові капітулювати.

Все це пан Гарсія просто вигадував, а імена і назви брав з туристичних довідників Blue Guide і журналів, радіопередач і розкладу руху британських потягів. При цьому у Великій Британії ніколи не був і навіть не знав англійської. Всі знання він отримував з лоббі готеля або в міський бібліотеці в Palácio Galveias.

Попри всі Red Flags Абвер повірив Гарсії. Агент “Аларіх” - його кодове ім’я - вважався перлиною німецької розвідки.

Все йшло настільки добре, що про “Аларіха” дізналася британська розвідка MI5. Та перехопила величезний масив даних, що йшов з Лісабону, а коли їх розшифрували - були у ще більшому шоці, бо все виявилось маячнею.

MI5 почала шукати та вийшла на Гарсію, який не дуже-то й ховався і радо погодився на співпрацю. Бо це і був його план. Тож британці вивезли агента з Лісабона та почали свою гру.

Хуан Пуйоль отримав новий позивний “Гарбо” (на честь артистки, бо сам виявився актором нівроку), бюджет і нових кураторів. Була створена реальна мережа подвійних агентів, які буквально засипали нацистів дезінформацією.

Інколи агент передавав і правду. Вранці 6 червня 1944 за кілька годин до D-Day він надіслав повний план висадки в Нормандії. Наці, звісно, не могли зреагувати і все пройшло вдало для союзників, але німці після цього повірили, що “Аларіх” - їх головний шпигун. Тоді ж Гітлер нагородив його Залізним Хрестом, а згодом британський король - ще й Орденом Британської імперії (Медведчук про таке міг би тільки мріяти).

Гарсія дуже сильно нашкодив німцям і витяг з них багато грошей. При цьому його так і не розкрили. Після війни він отримав від кураторів з Абверу свій Хрест, а потім британці інсценували його смерть у 1948 в португальській Анголі.

Після “смерті” Гарсія оселився в маленькому містечку в Венесуелі під іншим іменем, відкрив книжкову крамницю і працював учителем англійської мови (її він нарешті вивчив).

Правда стала відомою лише в 1980-ті - його викрив журналіст Nigel West. Тоді Гарсію знайшли й з шаною та почестями прийняли в Букінгемському палаці та висловили подяку від імені британського народу.

Також Гарсія здійснив свою мрію та поїхав до Нормандії, де вшанував пам’ять героїв, яким допоміг у тій легендарній операції.

Помер цей легендарний чоловік у 1988-му у віці 76 років.

Квартира в оренду за 900 євро у Португалії
https://www.idealista.pt/imovel/35101746/

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

04/09/2026

Завтра на Praça de D. Pedro IV о 18:00

04/09/2026

Як і чому Португалія подарувала Іспанії Канари

Я вам вже розповідав, що португальці відкрили не лише Азори, Мадейру та Кабо-Верде, але і Канари. Азори та Мадейра досі належать Португалії, Кабо-Верде - незалежна держава, а Канари - іспанське володіння.

Чому так сталося - розкажу сьогодні.

Канарські острови були відкриті португальцями у 1341 році і стали дуже важливим хабом для всіх подальших морських відкриттів. Проблема була в тому, що відбувалися ці успіхи не у вакуумі, за ними спостерігали заздрісні сусіди й хотіли свій шмат пирога.

Це було королівство Кастилії та Леону, нині відомі як Іспанія. Тамтешнім володарям не пощастило, як португальцям, мати за друзів найкращих мореходів того часу - генуезців, тому вони не могли споряджати далекі експедиції. Натомість мали достатньо сил, щоб “віджати” те, що їм здавалося, погано лежало.

Це стосувалося не лише відкритих португальцями островів в Атлантиці, але й самої Португалії.

Про битву при Алжубаротті я розповідав нещодавно у себе у телеграм каналі - підписуйтесь до речі.

Це була одна з величних битв між португальцями та іспанцями, яких у ті часи було чимало.

Португальці у цих битвах, до речі, не завжди були жертвами і частенько користалися династичними кризами, щоб чи то відбити своє, чи то самим загарбати ласий шмат.

Саме це сталося під час конфлікту, що відомий нині історикам як “війна за кастильську спадщину”. Тоді португальський король 43-річний Афонсу V підтримав права на престол в Кастилії 14-річної королеви Жуани, яка була одночасно і його дружиною, і рідною племінницею (не питайте, це середньовіччя). Противниками була королева Ізабелла - зведена тітка Жуани.

Бойові дії, які проходили як на суходолі, так і в океані, тривали кілька років і завершились нічиєю - португальці знищили іспанський флот, але у кастильців все ще було більше людських ресурсів.

Далі настала черга дипломатії й тут Афонсу вдався до гамбіту. Було визнано королевою Ізабеллу тому Афонсу зняв зі свого гербу катсильських левів і перестав карбувати монету від імені Кастилії.

Бонусом португальці віддали сусідам Канари, натомість кастильці заприсяглися назавжди відмовитись від зазіхань на інші португальські острови в Атлантиці та пообіцяли не лізти до Гвінеї - це зараз африканська країна.

Все це було зафіксовано 4 вересня 1479 року відповідною угодою.

До речі, шлюб королеви Жуани з рідним дядьком не визнав Папою Римським. Тож їй запропонували новий шлюб і з малолітнім сином тітки Ізабелли. Або монастир. Жуана обрала монастир, де й прожила наступні 50 років.

Португалія ж отримала значні фінансові відступні. Ці гроші дозволили країні відновитися від війни та спорядити нові далекі експедиції.

Кастилія також не мала на що скаржитись, адже завершення війни з Португалією відкрило для них шлях до власних морських подорожей. Одну з них незабаром очолить всім нам відомий Христофор Колумб.

Друзі, якщо ви плануєте переїзд до Португалії, зайдіть на мій сайт WithPortugal.com, там ви зможете знайти юриста, бухгалтера, рієлторів в різних містах, спеціаліста з іпотечного кредитування, обмін криптовалюти та українських гідів по всій Португалії.

Управління туристичною нерухомістю в Алгарве
https://withportugal.com/ua/immigration-info/algarve-rental-management

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

03/09/2026

Секс-скандал у Casa Pia, який шокував Португалію

Ми вже розповідали вам про гучний педофільський скандал у Португалії, який став одним з потужних цвяхів до гробу диктатури Салазара. На жаль, він був не єдиним і розгортався вже в нас час буквально за тою самою схемою. От тільки масштаби були ще більші. Ця жерсть відома як Справа Casa Pia.

3 вересня 2010 у справі були винесені звинувачувальні вироки.

Casa Pia (у перекладі - Благочестивий дім) - дуже шанована в Португалії установа, притулок для дітей-сиріт, з історією в понад 200 років. Штаб-квартира цього державного сиротинця розташована на території всесвітньо відомого монастиря Жеронімуш. І от під прикриттям цього закладу окремі співробітники Casa Pia торгували маленькими дітьми для сексуальної втіхи “еліти”.

Клієнтами були представники португальської еліти, бізнесу та державної служби. Там були телезірки, дипломати та навіть лікарі. Приблизно той самий контингент, що й в часи Салазара, лише з похибкою на наш час.

Все це тривало десятиліттями. За цей час жертви насильства звертались до поліції, але кожного разу все спускали на гальмах. Ніхто не бажав виносити бруд на поверхню, ба більше, у поважної установи були численні “захисники”.

Можливо, у 2002 нові заяви про насильство, цього разу - від матері 14-го хлопчика з Casa Pia - знову б поховала місцева бюрократія, але про справу стало відомо журналістам. Репортерка Felícia Cabrita знайшла ексвихованця інтернату на ім’я Жуел, який розповів страшні речі про системне сексуальне насильство в сиротинці.

Після цього приховати скандал вже не вийшло.

Для католицької та тихої Португалії це стало шоком. Ще більшим виявились нові подробиці та розкриті персони VIP-педофілів.

Одним з них виявився улюбленець португальських родин телеведучий Carlos Cruz. Іншими - експосол Португалії при ЮНЕСКО Jorge Ritto, славетний педіатр João Ferreira Diniz тощо.

Коло підозрюваних було величезним. Ексміністр праці та солідарності Paulo Pedroso - провів 4 місяці за гратами. Під підозру потрапили лідери опозиційної на той час Соціалістичної партії (PS), а також всі топполітики. “Під шумок” поліція та спецслужби 5 місяців незаконно прослуховували телефони вищих посадових осіб держави, включно з президентом і спікером.

Слухали навіть Антоніу Гутерреша. Але нічого не довели. У підсумку на лаві підсудних опинились лише 7 людей - 6 чоловіків і жінка (Gertrudes Nunes), яка була власницею Будинку в Елваші, куди везли дітей на згвалтування.

Підсудних звинуватили у скоєнні понад 900 злочинів, пов'язаних із сексуальним насильством. Суд провів рекордні 460 засідань, під час яких вислухав свідчення близько 1000 свідків та експертів.

Як свідки на процесі виступили 32 жертви згвалтувань. Всі вони впізнали своїх катів.

Організатором, принаймні, за версією слідства, був Manuel Abrantes - заступник директора та омбудсмен Casa Pia, який мав захищати права дітей, але натомість брав участь у насиллі.

Його правою рукою був непримітний водій Casa Pia на ім’я Карлуш Сілвіну на прізвисько “Бібі”. Також у схему так чи інакше були залучені десятки співробітників інтернату, які не могли не знати про те, що там відбувалось.

Слідство тривало з кінця 2002 року і справа ледь не розвалилася через те, що терміни спливли. Тож довелося змінювати законодавство.

Нарешті 3 вересня 2010 суд ухвалив рішення. Крайнім зробили водія “Бібі” - він визнав себе винним по 639 пунктам звинувачення та отримав 18 років. Натомість власне педофіли - по 5 - 7 років кожному. Вони не визнали себе винним і до кінця заперечувала слова водія.

Вину власниці Будинку в Елваші також довести не вдалося. Тож її взагалі відпустили.

Жертви отримали від держави 2 млн євро компенсації на всіх. 39 постраждалих отримали максимальну на той час встановлену суму — по 50 000 євро кожен. Ще 5 постраждалих отримали по 25 000 євро.

Компенсації мали сплатити гвалтівники, але ті оголосили себе банкрутами та уникли у такий спосіб відповідальності.

Екскурсії у Португалії
https://withportugal.com/ua/search_tours/portugal

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

02/09/2026

Хто насправді відділив Бразилію від Португалії

Офіційно Бразилія святкує свій День Незалежності 7 вересня. Тоді інфант Педру проголосив про відділення португальської колонії від португальської імперії та став імператором нової держави - Бразилії.

От тільки насправді це було лише повторення вже оголошеного факту, бо вперше було зроблено ще 2 вересня 1822. Тобто за 5 днів до легендарної промови дона Педру Independência ou Morte! (“Незалежність або смерть”) на березі річки Іпіранга неподалік Сан-Паулу.

Ба більше, зробила це жінка. Дружина Педру, 25-річна австрійська принцеса (точніше - ерцгерцогиня), а значить - і українська, бо Габсбурги на той час володіли Галичиною, Буковиною та Закарпаттям.

Її звали Кароліна Йозефа Леопольдіна Габсбург-Лотарингська або просто - дона Леопольдіна чи Марія Леопольдіна (зрозуміле та шановане португальцями ім’я вона додала собі після одруження).

До одруження Леопольдіна, за традицією монархів, ніколи не бачила свого майбутнього чоловіка. Це був шлюб за розрахунком. У такий спосіб Португалія та Австрія прагнули налагодити зв’язки між двома імперіями, що в умовах останніх подій в Європі (щойно завершились наполеонівські війни, до речі, Наполеон був одружений на старшій сестрі Леопольдіни) було не зайвим.

Одруження відбулося дистанційно і вперше вона познайомилась з чоловіком лише за пів року після церемонії, коли прибула до Ріо-Де-Жанейро наприкінці 1817.

Щасливим шлюб буде назвати важко, але політичний тандем португальського інфанта та австрійської принцеси вийшов успішним. Освічена та розумна (знала 11 мов) Леопольдіна стала не лише матір’ю законних дітей Педру, але й головним політичним радником холеричного чоловіка та справжнім голосом розуму.

Саме вона переконала Педру піти проти волі Лісабона та скасувати вже погоджену поїздку (точніше - відкликання) інфанта до Португалії, під час якої Бразилію хотіли офіційно позбавити всіх привілей і повернути до статусу звичайної колонії, замість рівнозначної частини Португальської імперії.

І саме Леопольдіна зробила перший крок до незалежності Бразилії. 2 вересня 1822, поки чоловік був у відрядженні в Сан-Паулу, вона, отримавши чергового гнівного листа з Португалії, вирішила діяти.

Тож, перебуваючи в імператорському палаці в Ріо-де-Жанейро, на правах голови Державної ради та тимчасової принцеси-регентки Королівства Бразилія Леопольдіна підписала Акт про незалежність країни.

Педру про це дізнався лише за 5 днів, коли отримав листа від дружини зі словами “Плід стиглий, збирайте його зараз, інакше він згниє”. І йому нічого не залишалося, як підтвердити те, що дружина вже зробила за нього.

Що це, як не чергове підтвердження фрази про те, що за будь-яким великим чоловіком завжди стоїть жінка. У даному випадку не просто “стоїть”, бо дона Леопольдіна буквально організувала незалежність Бразилії, а потім тихо відійшла в бік. І всі лаври дісталися імператору. З іншого боку, в ті часи інакше бути й не могло.

Леопольдіна померла передчасно, у віці 29 років 11 грудня 1826. У жінки стався викидень і медики не змогли її врятувати. Нині про неї рідко згадують, але кожного разу, коли ви бачите прапор Бразилії - ви бачите і її частинку, адже жовтий колір на ньому символізує геть не сонце і не золото, це кольори її фамільного дому Габсбургів. До речі, як і “зелений” - ніякі не ліси, а кольори дому Браганса.

Рієлтори у Португалії
https://withportugal.com/ua/immigration-info/real-estate

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

02/09/2026

Сьогодні цілий день біля російського посольства

Друзі, Роман Грималюк і асоціація Оранта (Алгарве) організували акцію під російським посольством.

Беріть прапори, приходьте до посольства в будь-який час протягом дня хоча б на 30-60 хвилин.

2 вересня (середа)
З 10:00 до 22:00
Лісабон, перед Посольством рф (Rua Visconde de Santarém)

Поширюйте цей допис!

02/09/2026

Португалія із Німеччиною

Вчора німецький уряд поклав на росію відповідальність за інциденти з дронами в аеропорту Лейпцига та оголосив про закриття російського консульства в Бонні й російського культурного центру в Берліні. По суті, це офіційне визнання гібридної війни, яку росіяни ведуть вже кілька років проти Німеччини та інших європейських країн.

Прем'єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру заявив про "повну солідарність" Португалії з Німеччиною: "Єдність усіх союзників — ключова опора нашої колективної безпеки, і ми не завагаємось у її захисті, так само як не завагаємось викривати тих, хто намагається нас розділити".

Своєю чергою, генсек НАТО Марк Рютте заявив: "Докази очевидні. І я вітаю заходи, оголошені Німеччиною у відповідь".

Здається, найочевиднішим рішенням після вчорашнього виступу німецьких міністрів, було б передати Україні далекобійні ракети Ta**us разом з технологіями їх виробництва.

Обмін крипти у Португалії
https://withportugal.com/ua/immigration-info/crypto

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

01/09/2026

У Португалії змінили правила для TVDE (Uber)

Сьогодні набув чинності новий режим роботи сервісів TVDE

Тепер класичні таксі також можуть зареєструватися як оператори TVDE. Тобто, тепер за вашим викликом через Uber до вас може приїхати класичне португальське таксі.

Для нових водіїв запроваджено мінімум 50 годин навчання, яке включатиме теоретичну та практичну частини.

Після навчання кандидати складатимуть тест із 30 запитань. Для успішного проходження необхідно правильно відповісти щонайменше на 27.

Крім того, майбутні водії повинні будуть продемонструвати достатній для роботи рівень володіння португальською мовою.

Для тих, хто вже працює у сфері, сертифікат водія, як і раніше, діятиме п'ять років. Однак для його поновлення потрібно буде пройти додаткове восьмигодинне навчання.

Змінюється система ідентифікації машин. TVDE матимуть спеціальний незнімний знак, який видаватиме транспортний регулятор. Він буде оснащений захистом від підробки та QR-кодом або іншим електронним ідентифікатором. За його допомогою можна буде перевірити інформацію про автомобіль, оператора, страховку та дозвільні документи.

Новий закон дозволяє встановлювати в автомобілях системи відеозапису з метою безпеки.
Втім, камери мають бути вимкненими за замовчуванням. Запис можна вести лише за чіткої згоди і водія, і пасажира. Записувати звук при цьому заборонено.

Частина нових правил запроваджуватиметься поступово.

В мене на YouTube є подкаст з Ігорем, який сам працює водієм TVDE, а також володіє кількома автівками, на яких працюють інші водії. Подивіться https://youtu.be/bKv3_myi7YY

Іпотека у Португалії
https://withportugal.com/ua/immigration-info/credit-manager

Підписуйтесь на телеграм канал, щоб не пропускати подібні мої коментарі https://t.me/romanstellblog

With Portugal

06/09/2026

06/09/2026

05/09/2026

04/09/2026

04/09/2026

03/09/2026

02/09/2026

02/09/2026

02/09/2026

01/09/2026

Endereço

Telefone

Website

Notificações

Entre Em Contato Com O Negócio

Atalhos

Compartilhar

Pedido de remoção do anúncio