Опілля: скарби нації

Directions Website Contact the business

Опілля: скарби нації Запрошуємо відвідати етнорегіон Опілля – край горбогірних лісостепових ландшафтів і автентичних архітектурних шедеврів – скарбів Української Нації
(1)

23/10/2026
23/10/2026

🏺 7200 РОКІВ ПІД ЗЕМЛЕЮ: НА ПРИКАРПАТТІ АРХЕОЛОГИ ЗНАЙШЛИ СЛІДИ ОДНИХ ІЗ НАЙДАВНІШИХ ЗЕМЛЕРОБІВ

На звичайному полі поблизу села Тустань на Івано-Франківщині археологи зробили відкриття, яке переносить нас на понад сім тисяч років у минуле. Під шаром землі вони виявили уламки стародавнього посуду, кам'яні інструменти, обвуглені зерна рослин і рештки тварин.
Серед знахідок виявилося навіть вулканічне скло, яке походить із території сучасної Словаччини! А радіовуглецевий аналіз деревного вугілля, знайденого під час попередніх досліджень, показав вік близько 7200 років.❗️

Це час, коли до будівництва знаменитих єгипетських пірамід залишалися ще тисячоліття, а на території сучасного Прикарпаття вже існували землеробські поселення.‼️
У жовтні 2026 року дослідники завершили черговий етап міжнародної археологічної експедиції поблизу Тустані. І кожна знахідка допомагає відновити картину життя людей, про яких не залишилося жодних письмових свідчень.

🔎 ЩО ПРИХОВУВАЛА СТАРОДАВНЯ ГОСПОДАРСЬКА ЯМА?

Міжнародну експедицію очолив кандидат історичних наук, учений секретар Інституту археології НАН України Сергій Теліженко. У дослідженнях брали участь науковці з України, Швейцарії та Чехії, зокрема представники Національного заповідника «Давній Галич», Женевського та Карлового університетів.
Одним із головних об'єктів розкопок стала господарська яма, пов'язана з культурою лінійно-стрічкової кераміки.
Дослідники припускають, що спочатку з неї могли вибирати ґрунт для будівництва великих прямокутних жител, а пізніше використовували для господарських відходів.

Саме там археологи знайшли уламки глиняного посуду, крем'яні пластини, кам'яні сколи та інші матеріали.

🌍 ВУЛКАНІЧНЕ СКЛО ЗІ СЛОВАЧЧИНИ: СВІДЧЕННЯ ДАВНІХ КОНТАКТІВ

Однією з найцікавіших знахідок став обсидіан, природне вулканічне скло, яке утворюється під час швидкого охолодження лави. Завдяки гострим краям із нього виготовляли різальні інструменти.
За словами Сергія Теліженка, аналіз показав, що знайдений матеріал походить із території сучасної Словаччини, приблизно за 200 кілометрів по прямій від місця розкопок.

Як він опинився на Прикарпатті? Імовірно, завдяки обміну між давніми спільнотами. Матеріали та готові вироби могли передаватися від одного поселення до іншого, долаючи значні відстані.
Ця знахідка свідчить, що мешканці регіону підтримували контакти з іншими громадами задовго до появи сучасних торговельних шляхів.

🌾 ЗЕРНА, ЯКІ ЗБЕРЕГЛИСЯ ПРОТЯГОМ ТИСЯЧОЛІТЬ

Під час дослідження ґрунту науковиця Женевського університету Марта Андрійович виявила обвуглені залишки рослин. Серед них, насінини, попередньо віднесені до горохових, а також зернятко, яке може належати пшениці. Звичайне насіння швидко руйнується в ґрунті. Але якщо воно потрапляє під дію вогню без повного згоряння, обвуглені рештки за сприятливих умов можуть зберігатися тисячі років.

Для археологів це особливо цінний матеріал, адже він дозволяє досліджувати рослини, які використовували давні люди. Водночас точну видову належність і датування знайденого насіння ще потрібно уточнити.

🦬 РОГИ ТУРА – ТВАРИНИ, ЯКА ЗНИКЛА МАЙЖЕ 400 РОКІВ ТОМУ

У серпні 2026 року експедиція повідомила про знахідку рогів, які дослідники пов'язують із туром, великим диким биком, предком сучасної свійської великої рогатої худоби.
Колись тури населяли значну частину Європи. Це були великі й сильні тварини, які мешкали в лісах та на відкритих просторах. Остання відома особина тура загинула в Польщі у 1627 році. Також археологи виявили ріг козулі.

За словами Сергія Теліженка, давні мешканці поселення займалися не лише землеробством і тваринництвом, а й полюванням. Знайдені рештки можуть допомогти дослідникам відтворити тваринний світ регіону. Проте їхнє точне датування ще потребує підтвердження.

🏺 ФРАГМЕНТ ЖІНОЧОЇ СТАТУЕТКИ: ЩЕ ОДНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ

Серед знахідок експедиції була й нижня частина глиняної жіночої фігурки, пов'язаної з трипільською культурою.
Кандидатка історичних наук Яна Яковишина з Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича пояснила, що форма таких статуеток змінювалася протягом різних етапів розвитку трипільської культури. Тому навіть невеликий фрагмент може допомогти встановити приблизний період виготовлення предмета.
Ця знахідка особливо цікава тим, що поблизу Тустані археологи досліджують сліди різних культур.

🏡 ЯК ЖИЛИ ЛЮДИ НА ПРИКАРПАТТІ 7200 РОКІВ ТОМУ?

Основний досліджуваний об'єкт належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, поширеної серед ранніх землеробських спільнот Європи. За оцінкою Сергія Теліженка, поселення поблизу Тустані датується приблизно 5200–5100 роками до нашої ери.
Представники цієї культури вирощували рослини, розводили свійських тварин, будували довгі дерев'яні житла та виготовляли глиняний посуд. Саме посуд став однією з головних ознак, за якими археологи розпізнають цю культуру.

Його прикрашали характерними лініями, стрічками та заглибленнями. На фрагментах кераміки з Тустані дослідники зафіксували так званий «нотний» орнамент — лінії з невеликими вдавленнями, що нагадують музичні ноти.

Але як вдалося визначити, що поселення настільки давнє?
Відповідь дала сучасна наука.
Під час попередніх досліджень у господарській ямі знайшли деревне вугілля. Його перевірили за допомогою радіовуглецевого аналізу, методу, який дозволяє встановлювати вік органічних залишків за вмістом ізотопу вуглецю-14.

За повідомленням Марти Андрійович у серпні 2026 року, результат становив приблизно 7200 років. Це важливе свідчення давності поселення, хоча окремі предмети з археологічної пам'ятки можуть належати до різних періодів.

🇺🇦 Розкопки проводять на сучасному сільськогосподарському полі фермера Анатолія Дідика. Сьогодні тут вирощують сою. А понад сім тисяч років тому на цій території жили люди, для яких землеробство вже було важливою частиною повсякденного життя.

Археологи досліджують пам'ятку з 2020 року. І хоча минули тисячоліття, у ґрунті досі зберігаються сліди давніх поселень, господарської діяльності та контактів між різними спільнотами.

❤️ ЗЕМЛЯ ЗБЕРЕГЛА ІСТОРІЮ, ЯКОЇ НЕМАЄ В ЛІТОПИСАХ

Найцінніше в цих розкопках, можливість побачити повсякденне життя людей, які мешкали тут задовго до появи писемності.

Кожна знахідка доповнює картину життя давніх людей. Обвуглені зерна допомагають зрозуміти, які рослини вони використовували, крем’яні інструменти свідчать про їхню майстерність, уламки посуду розкривають особливості побуту, а вулканічне скло вказує на зв’язки з іншими регіонами.

Історія Прикарпаття почалася не із середньовічних міст чи князівських літописів. Вона сягає значно глибше, у часи перших землеробських спільнот, які поступово змінювали спосіб життя людей у Європі.

Можливо, найцікавіші знахідки поблизу Тустані ще чекають на археологів. Адже під звичайним українським полем зберігається історія, якій понад сім тисяч років. ❗️

📚 Джерела:

1. Національний заповідник «Давній Галич». Повідомлення про знахідки рогів тура та міжнародну археологічну експедицію.

2. «Галичина», 19 жовтня 2026 року. «Археологи завершили розкопки поблизу Тустані».

#Археологія #ІсторіяУкраїни #Прикарпаття #Тустань #ДавнійГалич #Неоліт #ТрипільськаКультура #НауковіВідкриття

23/10/2026
Традиційна фотозагадка
23/10/2026

Традиційна фотозагадка

22/10/2026

У Бережанському замку на Тернопільщині знайшли роботи скульптора Йогана Пфістера, які вважали втраченими, повідомила директорка Державного історико-архітектурного заповідника Ірина Мигович, пише «Укрінформ».

Йоган Пфістер один із найвідоміших скульпторів кінця 16 – першої половини 17 століття. Він працював над оздобленням Бережанського замку й замкової каплиці у 1615-1642 роках.

Їх знайшли під час розбору завалів румовища каплиці. Серед робіт – незавершена мармурова чаша для хрещення 1642 року, грановані елементи «трикутний діамант» і «діамантовий руст». Також фахівці знайшли вироби з так званого «чорного мармуру», який насправді є дембницьким вапняком із родовищ поблизу Кракова.

У багатьох роботах можна простежити унікальні технологічні прийоми 17 століття, використані для поєднання каменю та металу, розповіла Ірина Мигович.

Усі знайдені вироби сфотографували, очистили, знесолили, проаналізували та зміцнили крихкі ділянки. Всі врятовані роботи можна побачити у Бережанському замку на виставці «Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера».

Їх виявили під час робіт із ревіталізації замку і перетворення його на сучасний артпростір, інноваційний туристичний хаб та майданчик для соціальної інтеграції громади, гостей міста, ВПО та захисників України, пояснила Ірина Мигович.

В івано-франківському видавництві «Лілеї-НВ» новинка - двомовне українсько-англійське видання «10 мандрівок давнім Галич...
22/10/2026

В івано-франківському видавництві «Лілеї-НВ» новинка - двомовне українсько-англійське видання «10 мандрівок давнім Галичем».

«Десять мандрівок давнім Галичем» – це запрошення пройти шляхами минулого, почути голоси століть і відчути подих міста, яке колись було серцем могутнього князівства, спроба зануритися в атмосферу найцікавіших подій та найвизначніших місць історії рідної землі».

Книжка вже в продажу у книгарні (вул. Незалежності, 18/2, м. Івано-Франківськ) та на сайті за посиланням https://lileya-nv.in.ua/prod/706606

Презентація відбудеться у вівторок – 27 жовтня о 17 год.

Лише у XVIIІ столітті картопля стала масовим явищем для Європи. Тоді у Пруссії король Фрідріх Великий зробив вирощування...
22/10/2026

Лише у XVIIІ столітті картопля стала масовим явищем для Європи. Тоді у Пруссії король Фрідріх Великий зробив вирощування картоплі національним обов’язком, що сприяло її поширенню в Німеччині, а звідти поступово в Речі Посполитій та Галичині. Тобто для нас "хрещеним батьком" картоплі став саме німецький король, чиї ідеї згодом перейняв австрійський імператор Йосиф II, який став володарем Галичини.

У Галичині, яка на той час вже перебувала під владою Австрійської імперії, картопля почала набувати популярності раніше, ніж у Наддніпрянщині. Особливо завдяки активній підтримці австрійської адміністрації. У XVIII столітті австрійський уряд видавав інструкції про користь картоплі та її використання, а місцеві поміщики та духовенство заохочували селян до її вирощування. Галичина, з її родючими ґрунтами та сприятливим кліматом, стала ідеальним регіоном для картоплярства. Не дивно, що тут картопля досить скоро стала основою харчування селян. Урожайність картоплі в Галичині була високою на присадибних ділянках, тому "бульба" стала звичною рослиною на полях селян. У XIX ст. картопля стала невід’ємною частиною місцевої кухні: з неї готували деруни, галушки, запіканки, додавали до борщу та юшок, пирогів.

У першій половині XIX століття картопля стала основним харчовим продуктом для бідного сільського населення Галичини. Вона давала великі врожаї на відносно невеликих клаптиках землі, що рятувало селян в умовах аграрного перенаселення. Власне однією з ознак посиленого зубожіння галицьких селян була їхня зростаюча залежність від картоплі. До 1845 року, коли в усій Європі спалахнула картопляна пошесть, в Галичині картоплею було засіяно в чотири рази більше орних земель, ніж пшеницею і житом, разом узятими.
Взимку 1845–1846 років зростання у тутешніх селах, як і в багатьох інших частинах Європи, голоду спонукало владу вжити заходів для надання допомоги; у великі міста постачали дешевий хліб і інші продукти харчування, а от село кинули напризволяще...

Картопляний голод 1846-1848 рр. в Галичині.

У 1844 р. значна частина зерна та посівів була знищена через сильні зливи та викликані ними повені, у 1845-1846 рр. посіви картоплі були вражені фітофторозом.

У результаті Галичина пережила картопляний голод 1846-1848 рр., спричинений масовим фітофторозом картоплі, несприятливими погодними умовами, повенями, значним перенаселенням краю у супутніми епідеміями тиф та холери.

Загалом за період найгострішої кризи у Галичині від стихійних лих, епідемій і голоду загинуло понад 400 тисяч осіб.

Британський історик Норман Дейвіс описує ситуацію в Галичині як більш відчайдушну, ніж в Ірландії.

Саме картопля "змусила" переселитися тисячі галичан у Новий світ, тобто в Америку. Адже впродовж XIX століття у Галичині декілька разів ставався значний голод, основна причина якого – фітофтороз картоплі (картопля стає гнилою та неїстівною). Саме через брак їжі, селяни покидали рідні домівки в пошуках кращої долі.

Світлина: картина Яна Ґнєвоша. Роздача окружними офіцерами їжі серед найбідніших у Сяноку, 24 жовтня 1847 р.

🏛 У «Давньому Галичі» стартувала міжнародна наукова конференція!У картинній галереї Національного заповідника «Давній Га...
22/10/2026

🏛 У «Давньому Галичі» стартувала міжнародна наукова конференція!

У картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» розпочала роботу наукова конференція з міжнародною участю «Авраамічні релігії в Україні і форми аскетизму європейської духовної спадщини».

✨ Благословення та урочисте відкриття
Початок роботи конференції благословили:

Отець Ігор Броновський — протопресвітер (декан) Галицького протопресвітеріату;

Отець Євген Стасюк — Галицький декан УПЦ.

🤝 З вітальними словами до учасників та гостей звернулися:

Володимир Олійник — генеральний директор НЗ «Давній Галич»;

Олександр Шугалій — зберігач фондів І категорії Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

📲 У режимі онлайн з вітальними словами виступили:

Олександр Саган — доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України;

Константин Крайній — кандидат історичних наук, заступник генерального директора НЗ «Києво-Печерська лавра» з наукової роботи.

📚 Наразі конференція продовжує свою активну роботу в секціях. Бажаємо учасникам плідних дискусій, цікавих доповідей та нових наукових відкриттів!

#ДавнійГалич #Наука #АвраамічніРелігії #Конференція #ДуховнаСпадщина #Галич #ІсторіяУкраїни #КультурнаСпадщина

Address

Ivano-Frankivsk

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Опілля: скарби нації posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Опілля: скарби нації:

Shortcuts

Share