Історичний пригодницький роман Володимира Шаблі "Камінь" про СРСР 1920-40-х

  • Home
  • Ukraine
  • Kharkiv
  • Історичний пригодницький роман Володимира Шаблі "Камінь" про СРСР 1920-40-х

Історичний пригодницький роман Володимира Шаблі "Камінь" про СРСР 1920-40-х Contact information, map and directions, contact form, opening hours, services, ratings, photos, videos and announcements from Історичний пригодницький роман Володимира Шаблі "Камінь" про СРСР 1920-40-х, Historical Tour Agency, місто Харків, вУлица Ювілейна, буд. 8, кв. 83, Kharkiv.

Роман «Камінь» заснований на спогадах і документах батька, родичів та знайомих автора, які пройшли в СРСР через горнила сталінських репресій, таборів, колективізації, голоду, індустріалізації, заслань, воєн, окупації, обдурювання, доносів і безбожності

Не знаю, чи закон "про п'ять колосків" зберіг совєтам хоч якусь кількість зерна для продажу за кордон, але внаслідок цьо...
12/08/2026

Не знаю, чи закон "про п'ять колосків" зберіг совєтам хоч якусь кількість зерна для продажу за кордон, але внаслідок цього закону було втрачено мільйони життів. Працюючи, ці люди могли б дати набагато більше. Втім логіка тут не діяла. Зрештою така звірська система призвела до Голодомору. Ще один штрих до цієї політики - у розділі мого роману "Камінь":
Експропріація зерна
https://www.facebook.com/ShabliaV/posts/223434237341663

Закон "про п'ять колосків." Якщо ви українець — ви знаєте що це таке.

94 роки тому, 7 серпня 1932 року, Сталін власноруч написав постанову і офіційна назва звучала солідно: "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації."

Суть була інша.

Землю вже відібрали, врожай оголосили державною власністю, а тепер за кілька колосків підібраних після жнив на полі, де ти сам гнув спину — розстріл.

За наявності пом'якшуючих обставин — 10 років таборів з конфіскацією майна.

Амністія заборонена.

Окрім самого закону існувала таємна інструкція про його застосування. Щоб навіть суддям було зрозуміло: жодної поблажливості.

Збережені судові документи свідчать: серед засуджених переважна більшість були звичайні селяни. Люди, які намагались врятувати дітей від голоду і несли додому жменю зерна ними ж вирощеного.

До літа 1933 року за цим законом засудили 150 000 осіб. Серед них були діти.

Я не знаю чи існував в історії інший закон, який карав смертю людину за підібрану з землі їжу.

Держава, яка обіцяла захист робітникам і селянам перетворила голод на зброю.

Паралельно СРСР продавав зерно за кордон. 1.73 мільйона тонн у 1932 році вивезено з території України, коли голод вже лютував.
Совєти, які воювали з капіталізмом торгували українським хлібом на капіталістичних ринках. Розумієте цей цинізм?

Голодомор вже забирав людей цілими родинами, стирав людське з особистості. Закон зробив же смерть від голоду юридично оформленою, охайно підписаною, з печаткою.

У СРСР було багато методів пограбування населення. Торгсин - один з непримусових.
04/08/2026

У СРСР було багато методів пограбування населення. Торгсин - один з непримусових.

18 липня 1930 року, за постановою Наркомату торгівлі СРСР, було створено мережу «Торгзін» (від російського «торговля с иностранцами»).

Початково «Торгзін» був націлений на обслуговування виключно іноземців (які приїздили до країни рад як туристи чи у справах), аби наявна у них валюта осідала в Союзі. Проте згодом він відкрив свої двері і для радянських громадян. Придбати продуктові та інші товари тут можна було лише за валюту, золоті карбовані монети, золоті та срібні вироби тощо. В умовах шаленого продовольчого дефіциту початку 1930-х років «Торгзін» став інструментом «викачування» у населення золото-валютних заощаджень, які комуністична влада планувала використати для індустріалізації та поширення комунізму в світі. Особливо це стало відчутним під час Голодомору-геноциду, коли «торгзінівська» мережа перетворилася на головне знаряддя пограбування доведених до відчаю українців.
Київ був одним із найбільших міст Радянського Союзу і мав значний золото-валютний потенціал, тому не міг залишитися осторонь діяльності «Торгзіну». Його контора запрацювала в місті на початку травня 1931 р. й розміщувалася за адресою вул. Пушкінська, 4 (сьогодні вул. Євгена Чикаленка). Початково вона мала один торговельний заклад, а на початок червня 1933 р., в апогей Голодомору, в Києві діяло вже 18 магазинів. Водночас по місту функціонувало майже два десятки дрібних торгових точок (кіосків, яток тощо).

За роки Голодомору київське відділення «Торгзіну» скупило у змучених голодом українців сотні кілограмів золотих монет, побутового золота та золотобрухту. Сьогодні ці цифри в звітах київської контори виглядають як суха статистика, але за кожним грамом золота стоїть історія людських життів. Приречені на смерть люди віддавали родинні реліквії не за розкіш, а за право прожити ще один день.
(зі статті Івана Петренка «Торгзін на вулицях Києва», повна версія – на нашому сайті в розділі «Архів»).

На фото:
Крамниця №3 «Торгзіну» у будівлі на розі вулиць Воровського і Басейної (біля Бессарабського ринку). Київ, 1934 р. // З фондів ЦДАЕА

Фіксувати важливу інформацію й ділитися нею - це правильно, адже пізніше її можуть спотворити.
16/07/2026

Фіксувати важливу інформацію й ділитися нею - це правильно, адже пізніше її можуть спотворити.

📰Торік, впорядковуючи музейну книгозбірню, наша бібліотекарка Ольга Пацеля в одній із книжок знайшла стару вирізку з газети. Це було інтерв’ю академіка НАН України Миколи Жулинського з письменником і філософом Василем Баркою, що вийшло в газеті «Літературна Україна» 20 серпня 1998 року. Розмова була записана ще раніше: 3 липня 1989 року під час поїздки пана Жулинського до США. Зустріч відбулася в містечку Глен Спей, де мешкав автор «Жовтого князя». Найцікавіше з тієї розмови Микола Жулинський опублікував майже через 10 років з нагоди 90-річчя письменника.

Втішені знахідкою, ми оцифрували це інтерв’ю, одне з небагатьох, що виходило в українській пресі, та виклали на нашому сайті. В розмові письменник розповідає про себе, життя в еміграції, згадує, як і де пережив Голодомор та чому з’явився його роман «Жовтий князь».

💬«Я собі думав, що такий злочин, як Гітлер вкоїв супроти єврейського етносу, то такий самий вкоїв Сталін супроти українського етносу. І я знав, що речники єврейської нації знайдуть шлях подати відомості світові про страшну катастрофу. Але не був певен, що серед українців є хтось із письменників, хто не тільки пережив цей голод і біду, а й бачив біду тисяч. То я не певен був, чи знайдеться інший, хто б подав свідчення так, як єврейської раси. Я відчув, що це мій обов’язок, скласти свідчення про це. Я весь час збирав відомості. І мій персональний гіркий досвід був основою. А потім 25 років збирав свідчення інших, кого тільки зустрічав з людей, хто пережив голод. Я мав добру пам’ять, спершу пам’ятав. Я зберігав у пам’яті. А коли попав у Берлін, почав записувати все докладно. Особливо у таборі, де багато було наших біженців, людей із сходу. Я постійно збирав ці відомості», – розповів Василь Барка про те, як народжувався його «Жовтий князь».

Сьогодні, в день народження письменника, пропонуємо вашій увазі це інтерв’ю. Посилання на публікацію – в коментарях.

Address

місто Харків, вУлица Ювілейна, буд. 8, кв. 83
Kharkiv
61026

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Історичний пригодницький роман Володимира Шаблі "Камінь" про СРСР 1920-40-х posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Shortcuts

Share