Театр Екскурсій

25/05/2025

🌼День Києва — це традиційне міське свято, яке щороку відзначається в останню неділю травня. Офіційно його запровадили у 1982 році, коли Київ святкував 1500-річчя. З того часу День Києва став важливою частиною культурного життя міста.

🫶Особливо в останні роки, День Києва набуває ще більшого символізму як свято незламності, культури й української ідентичності.

🎦Свято є чудовою нагодою згадати про багатовікову історію столиці, її культурну спадщину та сучасне значення для всієї України.

Зі Святом!

18/05/2025

🏛Міжнародний день музеїв відзначається щороку 18 травня

Його запровадила Міжнародна рада музеїв (ICOM) у 1977 році. Мета цього дня — підкреслити важливу роль музеїв у культурному обміні, збереженні спадщини та розвитку взаєморозуміння між людьми

💡Щороку День музеїв має свою тему. Цьогоріч Міжнародний день музеїв, який відзначається 18 травня, проходить під гаслом «Майбутнє музеїв у спільнотах, що стрімко змінюються». Ця тема підкреслює важливість адаптації музеїв до соціальних, технологічних та екологічних трансформацій, а також їхню роль у підтримці місцевих громад і сталого розвитку

👨‍👩‍👧‍👦У багатьох країнах музеї цього дня проводять безкоштовні екскурсії, майстер-класи, інтерактивні виставки й особливі заходи, відкриваючи свої двері навіть уночі — так звані "Ночі музеїв"

💙💛В Україні цей день також активно підтримується.
Україна має багату музейну спадщину — понад 5 тисяч музеїв

У Києві з нагоди свята багато музеїв підготували спеціальні програми та відкрили свої двері для безкоштовного відвідування. Ось деякі з них:

💚Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7): пропонує безкоштовні квести, лекції про історію міста, експрес-екскурсії вулицею та виставки, зокрема витинанок Тетяни Кузьмич і ретроспективу Любові Панченко.

💚Музей Гетьманства (вул. Спаська, 16Б): о 12:00 відбудеться лекція про Чорну раду 1663 року, а о 14:00 — оглядова екскурсія музеєм.

💚Національний науково-природничий музей НАН України (вул. Б. Хмельницького, 15): запрошує на безкоштовні екскурсії, лекції та майстер-класи.

💚Скарбниця Національного музею історії України (вул. Лаврська, 9): о 13:00 відбудеться пізнавальна вікторина залами музею з призами для переможців.

💚 Музей Ханенків (вул. Терещенківська, 15): упродовж дня відбудуться екскурсії садибою, а відкриття сезону у Музейному дворику. І у цей день ви зможете зайти до музею безпосередньо через центральні двері будівлі, які були зачинені для відвідувачів із жовтня 2022 року.

15/05/2025

🖤❤️Традиція вишитих сорочок в Україні має дуже давнє коріння, що сягає ще дохристиянських часів. Найдавніші сліди вишивки на одязі на території сучасної України відносяться ще до часів Трипільської культури (4–3 тис. до н.е.). Археологічні знахідки свідчать про орнаменти на посуді, які пізніше могли трансформуватись у символіку для вишивки

🪡У VII–III ст. до н.е. на території України жили скіфи, які прикрашали свій одяг орнаментами. Вважається, що ці традиції мали вплив на подальший розвиток вишивки

💛У період Київської Русі (IX–XIII ст.) вишивка вже була розвиненою формою прикраси одягу. Особливо поширеною була серед знаті: вишивали золотими та срібними нитками, прикрашали сорочки, пояси, рушники

У XIV–XVI ст. вишивка стає ще більш популярною серед усіх верств населення, особливо як частина традиційного народного костюма. Основними техніками були хрестик, гладь, мережка та інші. Саме в цей час українська вишиванка формувалася як культурний символ. Кожен регіон мав свої орнаменти, кольори, символіку. Вишивка виконувала не лише естетичну, а й оберегову функцію 🙏

У 1920–1930-х роках вишивка почала використовуватись також як символ національного опору, особливо в умовах радянських заборон української культури 💪

День вишиванки відзначають щороку у третій четвер травня — свято з’явилось у 2006 році як ініціатива студентів Чернівецького університету

📷Ось фотографія однієї з найстаріших вишиванок, знайдених на території України. Цей фрагмент вишивки походить із археологічних розкопок біля села Мізин на Чернігівщині. Хоча сама тканина не збереглася, вчені виявили орнаменти на кістяних браслетах, які свідчать про існування вишивки ще в добу палеоліту. Ці знахідки датуються приблизно 20 тисячоліттям до нашої ери

Зі Святом! 💙💛

11/05/2025

09/05/2025

Архітектор української культури, Микола Зеров ⛏

Він був не просто поетом чи перекладачем. Микола Зеров — це ціла епоха. Людина, яка вірила в Україну через культуру, мову й класичну гармонію. І навіть коли навколо панував хаос, він відповідав латинськими гекзаметрами 📜

Що варто знати про нього?

🖊 Перекладав із понад 13 мов, зокрема з латини, грецької, французької, німецької, англійської та санскриту
🎓 Його стиль — це неокласика: точність, гідність, витонченість
🎭 Лекції Зерова в Києві відвідували як театральні події — він говорив блискуче
📚 Його поезія звучала надто “європейськи” для радянської ідеології — через це мало публікувався
✒ У листах підписувався “Зеровій” — з гумором до самого себе.
🚘 Відмовився емігрувати, хоч мав можливість: “Треба вмерти з Україною, а не в еміграції”
⛓ Після арешту просив не помилування, а книжки — хотів читати Горація в таборі
👏 Його переклади залишаються еталонними й сьогодні

🖋А ось як він говорив про Україну, мову та культуру:

«Українське — це не лише народне. Це — античне, європейське, високе»
«Хто зневажає рідну мову, той гасить світло в храмі душі»
«Ми приречені бути самі собі Афінами, бо ніхто за нас не створить наш Парфенон»

Він не пережив диктатури, але його слово — пережило її 📖

Приходьте на "зустріч" із українськими письменниками і поетами на квест-екскурсію "Спочатку було Слово" 10 травня

08/05/2025

Шторм душі на ім’я Яновський 🌪

Юрія Яновського називали “поетом у прозі”, “українським романтиком”, “письменником, що тонув у штормі доби”. Але за всіма цими образами стояв чоловік, який писав про Україну — всупереч страху, цензурі й безнадії 💙💛

Ось кілька фактів, які відкривають Яновського глибше:

🎥 Жив у Одесі, мріяв про українське “велике кіно”, писав сценарії і дружив із Довженком
🎭 Працював театральним критиком, і навіть мав шанс стати режисером.
✨ Його стиль називали “магічним реалізмом”, ще до того, як це стало жанром.
🔎 За роман «Вершники» був під ковпаком НКВС — бо писав надто чесно, а в "Чотирьох шаблях" романтизував Армію УНР
✉️ У листах навіть до офіційних інстанцій підписувався як “ваш Юрко” — бо залишався людиною навіть у тоталітарному контексті
👊 Боровся за право писати українською в часи, коли це було небезпечно
📃 Саме під його керівництвом друкувались Хвильовий, Могільний, Куліш

🖋А ось що він говорив про Україну та мову:

«Україна — це не тільки земля. Це — пісня, яку заборонили, але вона живе в голові кожного»
«Я не для Москви писав — я писав, щоб у степу не мовчав вітер»
«націябез мови - мертва ще до смерті»

✒️Його слово було романтичним і гострим водночас. А головне — вільним

Ще більше українських письменників і поетів "зустрінете" на нашій квест-екскурсії "Спочатку було Слово" 10 травня

07/05/2025

Гончар слова, що ліпив націю 💙💛

Про Олеся Гончара писали як про класика, лауреата, «совєтського» письменника. Але за титулами ховалася тонка, вразлива, глибоко українська душа 🫶

💥Він пройшов Другу світову війну як артилерист, був поранений, писав, коли за слово могли знищити, — і залишив по собі речі, які досі не втратили сили

🔎Ось декілька фактів, які допомагають побачити Гончара справжнім:

🇺🇦 Першою мовою у дитинстві була російська — але свідомо перейшов на українську, бо саме нею “оживала душа”
📖 Його роман «Собор» був заборонений у СРСР — надто «незручний». Гончар не зрікся його навіть під тиском
❤️ Його дружина була найсуворішим редактором — і найближчим другом
❌ Відмовився від звання Героя Соцпраці в роки незалежності — тихо, але гідно
✏️ У його щоденниках багато нотаток про роздвоєність: як офіційний письменник мусив догоджати владі, але серцем залишався вільним українцем

🔈У 1960-70-х роках, попри високі посади, Гончар неодноразово публічно підтримував українську мову й критикував зросійщення культури.
🖋А ось що він говорив про Україну та мову:

«Україна — це не територія. Це — душа, яку можна або виховати, або втратити.»

«Я писав, щоб Україна не була безсловесною. Щоб її біль хтось почув.»

«Коли пишу українською - тоді тільки і живу.»

Слово його залишилось. Тихе, тверде — й вічне ✒️

Ще більше українських письменників ви "зустрінете" на нашій квест-екскурсії "Спочатку було Слово" 10 травня

06/05/2025

Микола Бажан: голос тиші, що говорив про Україну 🇺🇦

Ми часто чуємо про нього як про "радянського поета", але Микола Бажан був набагато глибшим і суперечливішим. Поет-філософ, перекладач Данте ("Пекло в його перекладі вважається однією з найпотужніших і найвишуканіших адаптацій Данте), редактор, людина надзвичайного розуму — і великої внутрішньої боротьби 💪

🏆У 1970-х роках його кандидатуру висували на Нобелівську премію з літератури - однак він відмовився, ймовірно, з політичних міркувань чи під тиском влади

Ось кілька фактів, які відкривають його з нового боку:

⛏ Мріяв бути архітектором і довго не вірив у своє поетичне покликання
📖 Мав феноменальну пам'ять і міг декламувати Данте без підглядання
🖊 Вів щоденники чорнилами різного кольору залежно від емоцій
📜 Збирав ікони та стародруки, попри радянський атеїзм
🗞 Вірш “Смерть Гамлета” — зашифроване зізнання про трагедію інтелігента в тоталітарній державі

🖋А ось як він говорив про Україну:
«Історія України — це не лише козацькі шаблі, а й глибока тиша людських втрат. У цій тиші народжується поезія.»

«Пишу українською не тому, що вивчив — а тому, що нею мовчить моя совість,
коли їй болить.»

А ми продовжимо розповіді про видатних українських письменників і поетів, з якими ви "зустрінетеся" на нашій квест-екскурсії "Спочатку було Слово" 10 травня

06/05/2025

Андрій Малишко: поет, який говорив душею України 🇺🇦

📖 Сьогодні згадаємо одну з найщиріших постатей української літератури — Андрія Малишка. Його вірші знає кожен, хто чув «Пісню про рушник», але за межами шкільної програми ховається ще багато цікавого

Малишко мріяв бути лікарем, працював аптекарем, мав добрий голос і співав свої вірші під акомпанемент мандоліни або гітари. Був фронтовим кореспондентом (поезія того періоду пронизана болем і надією, а також щирим патріотизмом), перекладачем (перекладав поезію з російської, білоруської, грузинської, вірменської), а ще — поетом, який не терпів фальші. Писав на ходу, часто знищував те, що вважав «недостатньо чесним», і жив Україною навіть у радянських реаліях 💓

🎤 Багато його віршів покладені на музику, серед яких: "Вчителько моя", "Стежина", "Коли ти смієшся", які стали хітами української естради

Хоча офіційно його вважали "радянським поетом", у приватному житті він був значно складнішою постаттю. У листах і розмовах він критикував бюрократію та несправедливість

🖋 Ось кілька щирих і глибоких цитат Андрія Малишка про Україну:
«Мене болить Україна, як матір, що стомилася чекати синів з дороги. Не можу писати без неї - інакше це не поезія, а брехня…» (Щоденник к. 1950-х рр.)

«Не знаю, чи зможу колись написати правду про все, що думаю про українську долю, але серце вже давно написало…»

Хочете дізнатися більше про українських письменників і поетів?
Приходьте на нашу квест-екскурсію "Спочатку було Слово" 10 травня

09/02/2025

Олександр Педан водив наших ветеранів на Кіліманджаро 💪 💙💛
4 ветерани на протезах та військова після двох поранень
Цей проєкт має назву "Друге дихання"

#театрекскурсій #кіліманджаро #зсу #ветерани #всебудеукраїна #педан #педанмандрівник #другедихання