«Спрага»: в Києві цікаво

«Спрага»: в Києві цікаво Авторські екскурсії Києвом. Мистецькі та освітні івенти.
Цікаві лекції та майстер-класи.
Афіша подій
(2)

Шулявка, 1980 рік. Ще "Завод “Більшовик”", але вже майже та сама Шулявка, яку ми знаємо сьогодні.Біля метро - звичайний ...
29/09/2026

Шулявка, 1980 рік. Ще "Завод “Більшовик”", але вже майже та сама Шулявка, яку ми знаємо сьогодні.

Біля метро - звичайний київський вечір: люди виходять зі станції, чекають транспорт, переходять дорогу. Над ними - Шулявський шляхопровід, а по ньому їде тролейбус.

У 1980 році станція ще називалася "Завод “Більшовик”". Її відкрили 1963-го поруч із великим машинобудівним заводом. Лише у 1993 році вона отримала назву "Шулявська".

Цікава деталь - сам шляхопровід на фото вже після реконструкції. Його відкрили 1964 року, а на початку 1980-х розширили: до старої естакади додали ще одну, перетворивши її на чотирисмугову.

І все це в одному кадрі: метро, завод, тролейбус, шляхопровід і люди, які просто поспішають додому. Саме так виглядала Шулявка 45 років тому.

📷 Колоризоване фото

Київ, 1965 рік. Біля станції "Дніпро" - справжнє транспортне життя.Люди виходять із метро, трамваї один за одним проходя...
28/09/2026

Київ, 1965 рік. Біля станції "Дніпро" - справжнє транспортне життя.

Люди виходять із метро, трамваї один за одним проходять повз, хтось поспішає далі з важкими сумками. Праворуч - трамвай 31-го маршруту. Сьогодні важко уявити, що саме тут пасажири пересідали з метро на трамвай, щоб продовжити шлях у бік Дарниці.

У квітні 1965 року біля станції запустили спеціальний поворотний круг для трамваїв, які доставляли пасажирів із лівобережних районів до метро.

Причому "Дніпро" була не просто станцією пересадки. У перші роки сюди через міст Патона доставляли з Дарниці вагони майбутнього київського метро. Під естакадою їх підіймали спеціальним механізмом на рівень метроколії - по одному вагону за раз.

А вже 5 листопада 1965 року відкрили метроміст, "Гідропарк", "Лівобережну" та "Дарницю". Транспортна схема Києва змінилася буквально за один день.

Цікаво, скільки людей на цьому фото ще не знали, що бачать останні місяці "Дніпра" як кінцевої станції метро?

📷 Колоризоване фото

Київ, 1990 рік. Набережно-Хрещатицька біля Поштової площі. Праворуч - Річковий вокзал, на коліях - трамвай №31. Зараз ва...
28/09/2026

Київ, 1990 рік. Набережно-Хрещатицька біля Поштової площі.

Праворуч - Річковий вокзал, на коліях - трамвай №31. Зараз важко уявити, але цей маршрут не закінчувався біля Дніпра: він перетинав річку мостом Патона й з’єднував Поділ із лівим берегом.

№31 ішов від Контрактової площі через Набережно-Хрещатицьку, міст Патона - аж до Дарницького заводу залізобетонних конструкцій (Бориспільська, 11, місцевість Нова Дарниця). Для пасажира це був звичайний міський маршрут, яким можна було без пересадки дістатися з одного берега на інший.

У червні 2004 року трамвайні колії на мосту Патона демонтували. Разом із ними зник і прямий трамвайний зв’язок між правим та лівим берегами.

📷 Thomas E. Fischer

Київ, 1992 рік. Дві "Шкоди" - один тролейбус.Площа Перемоги. Тролейбус №1570 тягне за собою ще одну машину - і разом вон...
27/09/2026

Київ, 1992 рік. Дві "Шкоди" - один тролейбус.

Площа Перемоги. Тролейбус №1570 тягне за собою ще одну машину - і разом вони виглядають як один довгий транспортний склад. Це не "гармошка", а тролейбусний поїзд: дві окремі Škoda 9Tr, з’єднані за системою київського інженера Володимира Веклича. Керував ними один водій.

Вперше такий поїзд вийшов на київський маршрут у 1966 році. А в 1983-му в місті їх було аж 296 - більше половини тодішнього тролейбусного парку. Вони дозволяли перевозити значно більше пасажирів без збільшення кількості водіїв.

На фото — вже 1992-й, і епоха "здвоєних" тролейбусів добігає кінця. Їх поступово витісняли зчленовані Škoda 15Tr та DAC 217E. Останній київський тролейбусний поїзд вийшов на лінію у 1994 році.

А сама площа теж цікава деталями: обеліск "Місто-герой Київ", цирк, цифри "1945" на будинку, і той самий маршрут №5, яким кияни щодня їхали у своїх справах.

А ви пам’ятаєте київські тролейбусні поїзди? Чи бачили їх наживо?

Кудрявська, 9-Б. Київ, 1970-ті роки.На перший погляд - звичайний київський двір: дерев’яний паркан, лавка, старе дерево ...
27/09/2026

Кудрявська, 9-Б. Київ, 1970-ті роки.
На перший погляд - звичайний київський двір: дерев’яний паркан, лавка, старе дерево й люди біля будинку. Але за цим фасадом - понад століття міської історії.

Флігель збудували 1911 року як прибутковий будинок. Його незвичні вікна, трикутні ніші та декоративні деталі пов’язують з українським модерном і Василем Кричевським, хоча питання авторства досі трактується в джерелах по-різному.

Та найцікавіше - люди, які тут жили. У різні роки флігель був домом для публіциста Павла Мазюкевича, письменниці й лексикографині Марії Грінченко, а також художниці Дінори Мазюкевич, яка створила макет давнього Києва, що нині зберігається у "Софії Київській".

У 1970-х це вже було комунальне житло. А в 1980-х будинок відселили й перебудували.

Сьогодні такі деталі допомагають побачити непарадний Київ, де архітектурна пам’ятка була просто чиїмось домом, а зараз частиною філії музею Києва - "Садиба на Кудрявці".

А вам подобаються такі старі київські двори - без парадних фасадів, але з історією майже в кожній деталі?

📷 Колоризоване фото

Київ, вулиця Тургенєвська, 74. 1970-ті роки.Біля арки стоїть чоловік, а за ним - звичайний київський двір. Ніби нічого о...
27/09/2026

Київ, вулиця Тургенєвська, 74. 1970-ті роки.

Біля арки стоїть чоловік, а за ним - звичайний київський двір. Ніби нічого особливого. Але якщо придивитися, фото розповідає про цілий шматок історії міста.

Будинок №74 звели 1956 року - це п’ятиповерхова цегляна сталінка. А поруч тоді ще стояв значно старший дерев’яний будинок №76, збудований 1882 року.

Тож в одному дворі зустрілися майже два століття міської історії: післявоєнна п’ятиповерхівка та дерев’яна садиба XIX століття.

Будинок №76 знесли у 1985 році, а №74 зберігся до наших днів. Сама Тургенєвська у 2023 році стала вулицею Олександра Кониського.

Найцікавіше в таких кадрах - не лише архітектура. Це люди, арки, мокрий асфальт і звичайний двір, яким Київ був щодня.

А ви пам’ятаєте київські двори, де поруч стояли будинки різних епох?

Лук’янівка, 1983 рік. Якою вона була до метро?Вулиця Мельникова (нині Юрія Іллєнка), 1. Зліва - гастроном, поруч люди, н...
26/09/2026

Лук’янівка, 1983 рік. Якою вона була до метро?

Вулиця Мельникова (нині Юрія Іллєнка), 1. Зліва - гастроном, поруч люди, над вулицею - дроти наземного транспорту. А на розі стоїть старий будинок, якого сьогодні вже немає.

Тоді метро тут ще не було. Станцію "Лук’янівська" відкрили лише 30 грудня 1996 року. Під час перебудови площі ця ділянка стала частиною нового транспортного вузла. Поруч десятиліттями працював Лук’янівський ринок.

У 2026 році місце знову змінилося: після російської атаки 24 травня був знищений ринок, а в ніч проти 19 липня удар пошкодив підземний перехід біля метро; для пішоходів облаштували тимчасовий наземний перехід.

Цікаво, скільки деталей на цьому фото ви впізнаєте сьогодні.
Пам’ятаєте Лук’янівку до метро?

📷 Колоризоване фото

Хрещатик, 1979 рік. Посеред головної вулиці Києва - механічні ваги, стілець і черга. За дві копійки можна було дізнатися...
26/09/2026

Хрещатик, 1979 рік. Посеред головної вулиці Києва - механічні ваги, стілець і черга. За дві копійки можна було дізнатися власну вагу: без електроніки, лише гирки та уважний погляд жінки, яка зважує.

Навколо - тогочасний Хрещатик: монументальні будинки, дерева, автомобілі та тролейбусні дроти. До речі, тролейбуси курсували тут аж до 2001 року.

Сьогодні ця звичайна сцена стала документом епохи. Іноді історію міста найкраще розповідають саме такі дрібниці: дві копійки, ваги і черга посеред Хрещатика.

А ви пам’ятаєте такі вуличні ваги? Де ще в Києві їх можна було зустріти?

Київ, 1957 рік. А на платформі - електричка, створена для Берліна.Київ-Пасажирський. Трофейний електропоїзд ЕМ 167, мото...
25/09/2026

Київ, 1957 рік. А на платформі - електричка, створена для Берліна.

Київ-Пасажирський. Трофейний електропоїзд ЕМ 167, моторний вагон ЕМ 167-322.

Ці вагони спочатку працювали на берлінській S-Bahn. Їх будували у 1938–1944 роках, а після Другої світової війни частину вивезли до СРСР як репарації.

Для Києва їх довелося серйозно переобладнати: німецькі поїзди працювали від контактної рейки, а тут отримали пантограф і верхнє живлення. Колію також розширили до радянського стандарту.

У Києві такі електропоїзди працювали, зокрема, на напрямку Київ - Боярка. Це був час, коли приміська залізниця швидко переходила на електричну тягу: ділянку до Боярки електрифікували ще 1950 року.

А тепер подивіться на людей на платформі.
Для них це просто електричка: хтось виходить із вагона, хтось поспішає у своїх справах. Вони навряд чи думали про те, що цей вагон починав свою історію зовсім в іншому місті.

Згодом ЕМ 167 зникли з київських колій. Їх поступово замінили нові радянські електропоїзди.

А цей кадр залишив нам досить дивний шматок київської історії: поїзд із Берліна, який кілька років був частиною звичайного життя київських пасажирів.

📷 Колоризоване фото.

А ви знали, що такі німецькі електропоїзди після війни їздили Києвом?

Вид на Русанівку із ботанічного саду, друга половина 1970-х. Дніпро, Русанівська протока, метроміст, житловий масив і го...
25/09/2026

Вид на Русанівку із ботанічного саду, друга половина 1970-х. Дніпро, Русанівська протока, метроміст, житловий масив і готель "Славутич".

Мало хто сьогодні уявляє, що ще на початку 1960-х тут була заплавна територія. Її підняли на 3–5 метрів намивним піском, а навколо створили штучний канал завдовжки близько 2,7 км.

У 1964–1974 роках на цьому місці з'явилися багатоповерхівки, школи, дитсадки, дороги й набережні.
А метроміст, який видно на фото, відкрили ще 5 листопада 1965 року. Ним одночасно рухалися автомобілі та поїзди метро.

Готель "Славутич" відкрили 1972-го. Його 16-поверхова будівля стала однією з головних вертикалей Русанівки.
І ще одна деталь: на Дніпрі видно вантажне судно. Річка тоді була не лише частиною київського краєвиду, а й важливою транспортною артерією.

Це фото показує момент, коли Київ буквально змінював власний ландшафт.

📷 Борис Градов. Колорироване фото.

Address

Оленівська
Worlds End, NSW
04080

Telephone

+380630654088

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when «Спрага»: в Києві цікаво posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to «Спрага»: в Києві цікаво:

Shortcuts

Share

Category