Інтерактивний Музей Місто і Зброя

24/07/2026

24/07/2026

Не сперечатимусь 😊 історія - то наука 🧬важка, але водночас надзвичайно 🤔цікава, а наш музей пристосовується навіть до таких маленьких 👶🧒гостей, щоб історію ще й досліджували 🗺️та розуміли 📚📖з малих літ.

24/07/2026

Працівники музею прийняли участь в зустрічі із стейкхолдерами проєкту «Розумний туризм - розумні дестанації» та шукали новітні шляхи взаємодії з туристом.

21/07/2026

Інтерактивний музей «Місто і Зброя» мав честь приймати дітей загиблих Захисників і Захисниць які взяли участь у церемонії вручення пам’ятних кулонів «Батьківське серце» та організаторів цього заходу ГО «Родини загиблих захисників і захисниць Івано-Франківська» та БО «Мізерикордія».

Для нашого музею велика честь бути простором, де зберігається історія боротьби українців за свободу, а пам’ять про тих, хто віддав за неї найдорожче - своє життя, знаходить гідне вшанування.

Висловлюємо щиру вдячність родинам полеглих воїнів за їхню силу, мужність і незламність.

30/06/2026

21 червня 1941 ОУН у Станіславові провела таємну нараду, на якій говорили про перебирання влади у місті після відступу Червоної армії. Обрали голову української обласної управи — Іллю Сем’янчука.

22 червня німецькі літаки бомбили залізничний вокзал, обстріляли потяг Станіслав-Стрий, у бій з німецькою авіацією вступила 2 зенітна батарея 227-го окремого артилерійського дивізіону лейтенанта Муравйова. Це була єдина радянська зенітна частина в місті. Вони збили два бомбардувальники «Юнкерс-88». Під час цих дій та відходу радянських військ до 29 червня проводились масові розстріли у в’язницях на Білінського (Сахарова) та Камінського (Франка). Багатьох мешканців міста та області закатували в урочищі Дем’янів Лаз. 30 червня останні війська Червоної армії залишили Станіслав. При відступі вони підірвали міст через Бистрицю Надвірнянську.
В цей час, у Львові ОУН проголосила відродження Української Державності.
Новина майже одразу поширилася Галичиною через радіоповідомлення, друковані відозви та мережу ОУН. Для українського підпілля у Станіславові це стало сигналом переходу до практичного формування місцевих органів влади.
Після вступу німецьких військ до Станіславова українські діячі розпочали:

формування української міської адміністрації;
організацію допоміжної поліції;
відновлення діяльності українських громадських організацій;
відкриття українських шкіл;
видання української преси;
підняття синьо-жовтих прапорів на адміністративних будівлях.

Ці заходи розглядалися як практична реалізація положень Акта 30 червня на місцевому рівні.
Оптимістичні очікування виявилися нетривалими. Німецька цивільна та військова адміністрація відмовилася визнавати незалежність України. Уже в перших числах липня керівництво Третього Райху вимагало відкликати Акт, а після відмови розпочало арешти діячів ОУН(б), ліквідацію українських адміністративних структур і встановлення власного окупаційного режиму.
Більше інформації отримаєте у музеї.

29/06/2026

1 липня, о 16:00 в ПАЛАЦ Конгрес-центр відбудеться відкриття архітектурно-документальної виставки «Ідентичність міста».

Захід присвячений Дню архітектури України.

Виставка розкриває унікальне історичне середовище Івано-Франківська (Станіславова) як частину загальноєвропейської культурної спадщини. Через історії будівель, які формують обличчя міста, проєкт порушує важливу тему збереження архітектурної спадщини та відповідального ставлення до неї.

Експозиція представляє долю 45 цінних історичних споруд Івано-Франківська у трьох вимірах часу:
• Минуле — архівні світлини, що зберегли первісну красу будівель.
• Теперішнє — фотографії їхнього сучасного стану.
• Майбутнє — професійні креслення фасадів як бачення їхньої фахової реставрації.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією міста, архітектурою та збереженням культурної спадщини.

29/06/2026

Презентація книги Жанни Комар «Станіславів 20/XX. Місто і архітектура (1918–1939)»

До Дня архітектури України запрошуємо на зустріч із дослідницею архітектури, заступницею керівника Інституту Європейської Спадщини Міжнародного Центру Культури в Кракові Жанною Комар.

Разом із авторкою вирушимо до Станіславова міжвоєнного періоду — міста, де затишна провінційність поєднувалася зі сміливими модерністськими ідеями. Під час презентації поговоримо про архітектуру, її творців, полікультурну історію міста та книжку «Станіславів 20/XX. Місто і архітектура (1918–1939)», яка відкриває маловідомі сторінки історії та знайомить із архітекторами, що сформували образ Станіславова.

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією міста, архітектурою та культурною спадщиною, долучитися до розмови про минуле, яке допомагає краще зрозуміти сьогодення.

📅 1 липня
🕓 16:00
📍 Палац Потоцьких, Івано-Франківськ

29/06/2026

Не можу оминути важливу дату, яка була вчора, 28 червня, день уродин та смерті знаного летуна Петра Франка (1890-1941), так, так, саме наймолодшого сина Івана Франка.

Інженер-хімік за фахом, педагог, громадський діяч, один із співзасновників українського пластового руху та старшина Українських січових стрільців, він належав до покоління української інтелігенції, яке поєднувало наукову діяльність із практикою державотворення та військового будівництва.

Служба у Легіоні УСС відкрила перед Петром Франком можливість опанувати одну з найновіших військових спеціальностей того часу — військове летунство. Пройшовши підготовку в авіаційній школі Райловаца поблизу Сараєва, він здобув кваліфікацію військового льотчика, ставши одним із перших українців, які отримали професійну авіаційну освіту.

Особливого значення військове летунство набуло для українських визвольних змагань 1918–1921 років. В умовах становлення Західноукраїнської Народної Республіки формування власних авіаційних підрозділів мало не лише військово-технічне, а й державницьке значення. Воно засвідчувало прагнення українського командування інтегрувати найсучасніші досягнення військової науки у систему національної оборони.

Саме в цей період Петро Франко став одним із організаторів летунського відділу Української Галицької Армії.

Під час перебування уряду ЗУНР у Станіславові він працював у структурі Державного секретаріату військових справ, долучившись до формування організаційної структури української військової авіації. Його діяльність охоплювала питання підготовки льотного персоналу, матеріально-технічного забезпечення авіаційних частин, організації розвідувальних польотів і використання авіації для оперативної підтримки сухопутних військ.

Петро Франко належав до покоління українських офіцерів, які розуміли: майбутнє війни визначатиметься не лише мужністю солдата, а й розвитком науки, техніки та інженерної думки.

Більше унікальних аерокадрів побачите в музеї, тут покажу цікаві фото кадри Станіславова 20-х років де також видно і Палац та теперішній музей.

Фото з інтернет джерел та Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІАЛ)

28/06/2026

З Днем Конституції України! 🇺🇦

Кожна сторінка історії нагадує про ціну свободи та цінність державності.

Нехай Основний Закон і надалі буде міцним фундаментом незалежної, вільної та сильної України.

28/06/2026

28 червня Україна відзначає День Конституції — державне свято, яке символізує верховенство права, демократію та відповідальність влади перед суспільством.
Водночас українська конституційна традиція має значно глибше історичне коріння.
5 квітня 1710 року гетьман Пилип Орлик уклав документ, відомий як «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Його справедливо вважають Першою Українською Конституцією та однією з найдавніших писаних конституцій Європи раннього Нового часу. У ній було закладено принципи, які й сьогодні є основою демократичної держави: обмеження влади, розподіл владних повноважень, представництво, захист прав і свобод та служіння державним інтересам.

Для Станіславова ця історія має особливе значення. У XVIII столітті місто було пов’язане з родиною Пилипа Орлика та українською політичною еміграцією. Саме через такі зв’язки Станіславів став частиною європейського простору, де зберігалися й розвивалися ідеї української державності навіть після втрати незалежності.

Конституція — це не лише юридичний документ. Це суспільний договір, що визначає цінності держави, права її громадян і межі влади. Від Конституції Пилипа Орлика до Конституції України 1996 року простежується безперервне прагнення українського народу до свободи, законності та власної державності.

У День Конституції ми вшановуємо не лише Основний Закон сучасної України, а й багатовікову традицію українського державотворення, яка доводить: ідея правової, незалежної та демократичної держави є невід’ємною складовою української історії.

З Днем Конституції України! Нехай Основний Закон залишається міцною опорою нашої держави, а пам’ять про тих, хто століттями відстоював право України бути вільною, надихає нас берегти й зміцнювати незалежність. 🇺🇦