Geneva By E-Bike

27/05/2026

Йому було лише 25.

У нього не було генеральських погонів.
Не було великої посади.
Не було часу увійти в підручники історії.

Але вранці 24 лютого 2022 року матрос Віталій Скакун зробив те, що назавжди змінило хід перших годин великої війни.

Він підірвав міст разом із собою, щоб зупинити наступ російської колони з окупованого Криму.

І став одним із перших Героїв України у повномасштабній війні.

Його позивний був «Батон».

Звичайний хлопець із Бережан на Тернопільщині.
Не публічна людина.
Не професійний військовий із дитинства.
Не людина гучних слів.

Після навчання Віталій працював у Польщі зварювальником.
Міг залишитися там.
Будувати спокійне життя.
Працювати, заробляти, планувати майбутнє.

Але повернувся в Україну.

Бо, як казав рідним, хотів жити саме тут.
Хотів працювати для своєї країни.

Коли Росія почала стягувати війська до кордонів, його підрозділ уже розумів: вторгнення можливе будь-якої миті.

У ніч перед великою війною Віталій востаннє говорив із мамою.

Вона телефонувала йому з Італії.
Хотіла заспокоїти.
Казала, що Захід допоможе Україні.

А він відповів дуже тихо й дуже твердо:

«Мамо, зараз нам ніхто не допоможе. Маємо відбиватися самі».

За кілька годин почалося вторгнення.

Підрозділ саперів отримав наказ замінувати Генічеський автомобільний міст — стратегічний шлях, яким російська техніка рухалася з Криму.

Віталій та його побратим заклали вибухівку.
Підготували все до дистанційного підриву.
Відійшли на безпечну відстань.

Пролунав наказ:
«Міст підірвати».

Але система не спрацювала.

Колона російської техніки вже була зовсім близько.

Часу майже не залишалося.

Тоді Віталій ухвалив рішення, яке неможливо прорахувати чи пояснити логікою мирного життя.

Він сказав побратиму:

«Саня, відходь. Я все зроблю».

Узяв підривну машинку —
і побіг назад до мосту.

Побратими згадували:
перед тим як зникнути в диму й металі, він ще встиг обернутися і посміхнутися.

За кілька секунд пролунав вибух.

Міст було знищено.

Разом із ним загинув і Віталій Скакун.

Цей підрив не зупинив війну.
Але затримав просування російських військ і дав українським силам дорогоцінний час для оборони.

Іноді історія тримається саме на таких хвилинах.
І на таких людях.

Віталій Скакун став першим Героєм України від початку повномасштабного вторгнення.

І єдиним, у чиєму указі було написано не просто «за мужність і героїзм», а:

«за визначну особисту мужність і героїзм».

Йому було лише 25.

Вік, у якому люди зазвичай тільки починають будувати своє життя.

А він віддав своє —
щоб вистояла країна.

І поки стоїть Україна —
житиме і пам’ять про хлопця з позивним «Батон», який у перші години великої війни зробив більше, ніж від нього міг вимагати будь-який наказ. 🇺🇦

27/05/2026

23/05/2026

Fun with Geneva By E-bike

23/05/2026

St Peter’s Cathedral

22/05/2026

A lovely group ❤️ genevabyebike.com

19/05/2026

Marat and Gael Monfils at the Geneva Open 2026 Visit Geneva on one of the upcoming sunny days.genevabyebike.com

19/05/2026

17/05/2026

💔 У Маріуполі його знали як людину, яка забирає дітей із вулиці.
Сьогодні його знає вся Україна — як батька, який віддав своїх синів на війну.

Геннадій Мохненко ніколи не був «звичайним» пастором.

Поки хтось читав проповіді про добро — він їхав у каналізаційні люки, підвали й наркопритони, де жили безпритульні діти.
Брудні. Побиті. Нікому не потрібні.

Він витягував їх буквально за руку.

Одному було 8.
Іншому — 12.
Хтось уже коловся.
Хтось не пам’ятав, коли востаннє їв.

І майже кожному дорослі вже винесли вирок:
«Пропащий».

Але Мохненко бачив інакше.

Так у Маріуполі народилася «Республіка Пілігрим» — місце, де діти, яких боялося суспільство, вперше отримували ліжко, їжу, сім’ю і слово «любимо».

За роки через його руки пройшли тисячі підлітків.

А вдома на нього чекала найбільша родина, яку важко навіть уявити:
понад 40 дітей.
Більшість — прийомні.

Він не ділив їх на «своїх» і «чужих».

Бо, як сам казав:

«Дитина не винна, що дорослі зруйнували її життя».

⚔️ А потім прийшла війна.

І раптом хлопці, яких він колись рятував від вулиці, самі стали рятувати людей.

24 лютого 2022 року Мохненку дали лічені хвилини, щоб вивезти дітей із Маріуполя.

Він устиг.

А його син Артем — той самий колишній безпритульний хлопчик — повертався в палаюче місто знову і знову.

Через обстріли.
Через російські блокпости.
Через мінні поля.

Попереду їхала його машина.
За нею — колони цивільних.

Тисячі людей вижили, бо колись одна людина вирішила не пройти повз маленького хлопчика з вулиці.

Але війна забрала й у самого Мохненка.

Росіяни вбили його доньку Вікторію в Маріуполі.
Пізніше на фронті загинув син Богдан — боєць 3-ї штурмової.

Хлопець, якого він теж колись урятував.

Після смерті сина пастор написав лише кілька рядків:

«Тримаємося…
Буде День Зустрічі».

Без пафосу.
Без проклять.
Лише біль людини, яка вже втратила занадто багато.

🙏 І знаєте, що найдивніше?

Після всього пережитого він не став жорстоким.

Він досі їздить на фронт.
Досі вивозить людей.
Досі молиться над пораненими.
Досі говорить про любов.

У світі, де так багато ненависті, Геннадій Мохненко виглядає майже нереальною людиною.

Але, можливо, саме на таких людях і тримається Україна.

Не на тих, хто голосніше кричить.
А на тих, хто навіть у пеклі не перестає залишатися людиною. 🇺🇦

17/05/2026

Finland adds a playful twist to everyday commuting by installing swings at some bus stops. Instead of standing still while waiting, commuters can gently swing, turning idle time into a small moment of relaxation and fun.

The idea is simple but effective. A swing does not require much space or cost, yet it changes the mood of waiting completely. It can reduce boredom, ease stress, and even make daily routines feel lighter, especially during long or cold waits.

More than just a design feature, it reflects a human-centered approach to public spaces. By adding a touch of playfulness, Finland shows that cities can support not just movement, but also small moments of joy in everyday life.

17/05/2026

Portes ouvertes à la Collection du Crest!

À l’occasion des caves ouvertes du la Collection du Crest vous accueille le samedi 30 mai de 10h à 17h pour une journée portes ouvertes.

Profitez de cette journée pour allier découverte artistique et dégustation.

C’est également la dernière occasion de découvrir les oeuvres actuelles avant la fermeture du musée pour un mois, le temps de préparer le nouvel accrochage.

··········

📅 Samedi 27 mai
🕙 10h – 17h
📍 Collection du Crest, Jussy

··········

Genève